Грошове зобов’язання сторін договору може бути визначене у національній валюті. Проте є випадки, коли воно розраховується іноземною валютою. Як бути у такому випадку? Чи є законодавчі акти, що регулюють такі випадки? Які ж особливості має борг в іноземній валюті? Відповідаємо.
Висновок про стягнення заборгованості в іноземній валюті містить інформацію про те, що грошовою одиницею України є гривня. Тому вона поширена і законна на всій території нашої держави. А от використання іноземної валюти має бути підтверджене законодавством. Є кілька випадків законного використання іноземної валюти як платіжного засобу. Всі вони передбачені Цивільним кодексом та різноманітними законами.
Тому, оскільки гривня – законна валюта нашої держави, то розрахунки іноземної валюти здійснюються відповідно до офіційного курсу. Такий курс визначається у день платежу.
Офіційний валютний курс встановлюється Національним банком України.
Тепер розглянемо саму структуру правовідносин, що призводять до утворення заборгованості.
Цивільний кодекс підтверджує те, що боржник повинен передати майно чи виконати роботу на користь кредитора, а кредитор може вимагати вчинення такої дії, тобто виконання зобов’язання. Обов’язком також можу бути утримання від виконання якої-небудь дії.
Для того, щоб правовідносини були закріплені офіційно та мали законну підставу, укладається договір, що стає юридичним фактом. Він виконується в обов’язковому порядку.
Зобов’язання також можуть регулюватися не тільки пунктами договору, а й актами цивільного законодавства.
Сторони договору, що мають грошове зобов’язання, повинні його виконати. А виконанням такого обов’язку є факт сплати коштів кредиторові (готівкою чи на рахунок).
І тільки після цього договір,а отже і зобов’язання припиняються. Адже були проведені із належним виконанням усіх умов.
Законодавство не забороняє проведення розрахунків в іноземній валюті, а також не передбачає, що перерахунок коштів відповідно до зміни курсу національної валюти, є незаконним.
Проте є кілька особливостей стягнення штрафу. Якщо боржник не сплатив вчасно визначену суму, то він повинен сплатити борг відповідно до індексу інфляції (за весь період несплати). До того ж виплачує три відсотки річних. Проте є випадки, коли такий відсоток варіюється і це передбачено у договорі. Або ж у законі.
Індекс інфляції, про яку йшлося, визначається, як показник динаміки загального рівня цін товарів та послуг невиробничого споживання.
Важливо пам’ятати, що індексації підлягає лише гривня, це не стосується іноземних валют.
Тому виплата боргу з індексацією можлива тільки у тих випадках, коли грошове зобов’язання було визначене у національній валюті.
Як бачимо, борг в іноземній валюті міцно пов’язаний із національною валютою. Адже курс визначається саме відносно гривні, тому зв’язок цей нерозривний. Варто зауважити, що не завжди можна передбачити рух на валютному ринку, тому і про зміну курсу говорити треба обережно.
Висновком може стати те, що іноземна валюта не є забороненою, як форма грошового зобов’язання, проте вона так чи інакше пов’язана із гривнею.
