Реєстрація касового апарату (РРО): застосування, документи

Усім відомо, що в Україні значна частина грошей “ходить” у формі готівки, на відміну від багатьох розвинених країн. Сам рух відслідкувати важко. Тому застосування РРО – це своєрідний контроль над грошовими операціями.

Загалом, реєстратор розрахункових операцій (РРО) — це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції. Він призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Про те, хто повинен застосовувати РРО, а для кого такої необхідності немає, документи для реєстрації – далі.

Реєстрація касового апарату. Коли потрібно застосовувати РРО?

Насамперед, варто зазначити, що у 2017 році сфера  РРО поширилася на продавців техніки. Разом з тим, видавати фіскальні чеки повинні продавці побутової техніки, комп’ютерів, смартфонів та іншої електроніки, незалежно від їх доходу чи типу підприємства.

Основною сферою застосування РРО є торгівля/надання послуг для населення, коли використовується готівка чи особисті платіжні картки.

Кожна операція (оплата, повернення товару і грошей, внесення або вилучення готівки з каси) повинна проводитися через РРО. А клієнтові мають видати фіскальний чек. Якщо ж рахунок отримується та оплачується в касі банку, то РРО не потрібне.

Фіскальна функція заключається у фіксації операції та обсягу.

Раніше копії всіх чеків друкувалися всередині РРО (паперової контрольної стрічки) та подавалися в органи ДФС у вигляді звітів. Сьогодні всі РРО підключаються до Інтернет. А звіти передаються через електронку. Така система помітно спрощує ведення бухгалтерського обліку.

Для кого існує необхідність у застосуванні РРО?

Касові апарати чи інші РРО зобов’язані застосовувати:

  • будь-які підприємства (окрім деяких ФОП), які приймають платежі готівкою чи картами. До прикладу, супермаркети, магазини, крамниці, аптеки, ювелирні бутіки, кафе, ресторани, підприємства сфери обслуговування тощо (форма ТОВ, АТ та ін.);
  • ФОП, що працюють на єдиному податку (2-а та 3-я групи) при річному обороті понад 1 млн грн. До прикладу, магазини, інтернет-магазини, торгові точки, а також сфери послуг і громадського харчування; 
  • підприємства та ФОП, які торгують підакцизними товарами (алкоголем, пивом), незалежно від обсягів доходу. РРО потрібен для оформлення ліцензії;
  • будь-які підприємства та ФОП, які торгують “технічно складними побутовими товарами”, незважаючи на оборот та організаційну форму. Це можуть бути інтернет-магазини, магазини і торгові точки з продажу техніки, електроніки, в т.ч. на ринках тощо;
  • підприємства сфери послуг (медцентри, стоматології, спортзали, хімчистки, салони краси, SPA);
  • поштово-логістичні оператори, кур’єрські служби та ін., якщо вони приймають оплати готівкою і платіжною карткою. А також якщо здійснюється післяплата;
  • термінали поповнення рахунку, вендингові автомати, водомати та інші програмно-технічні комплекси самообслуговування, які приймають готівкові оплати (окрім банківських);
  • пункти обміну валют, АЗС тощо.

Коли можна не використовувати РРО?

Такі категорії можуть не застосовувати РРО:

  1. ФОП – платники єдиного податку 1-ї групи. А також 2-ї та 3-ї груп, якщо їх річний оборот не перевищує 1 млн грн. При цьому вони не займаються торгівлею “технічно складних побутових товарів” та підакцизних;
  2. банківські установи при проведенні банківських операцій (вони під контролем НБУ);
  3. підприємства, які ведуть розрахунки виключно в безготівковій формі;
  4. продавці власної продукції (окрім підприємств торгівлі й громадського харчування). Однак існує умова – продаж відбувається через касу;
  5. ті, хто торгують на ринку (крім продажу “технічно складних побутових товарів”);
  6. ті, які продають проїзні квитки (має бути заздалегідь надрукована вартість і серія);
  7. продавці квитків на культурно-спортивні та розважальні заходи.

Повний перелік знаходиться у ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (ст. 9).

Коли ФОП 2-ої та 3-ої груп, у яких оборот більше 1 млн грн

У цьому випадку підприємці повинні придбати, зареєструвати та з першого дня наступного кварталу почати застосовувати РРО.

Необхідні документи для реєстрації

Для того, щоб зареєструвати РРО, до контролюючого органу потрібно подати:

  • заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
  • копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність. А також документа, який надає право на власність або користування РРО;
  • копію документа на право власності чи іншого, що дає право на розміщення господарської одиниці, де використовуватиметься РРО;
  • копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);
  • копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про техобслуговування та ремонт РРО.

Якщо немає підстав для відмови, то протягом 2 днів повинно прийти рішення щодо реєстрації. Посадовець контролюючого органу має формувати та зарезервувати фіскальний номер РРО  в інформсистемі ДФС. А також видати заявнику довідку за формою № 2-РРО.

Далі – підприємець має надати копію довідки про опломбування РРО та акт введення його в експлуатацію.

Коли вже готові документи, у контролюючому органі проводять реєстрацію – вносять дані в ДФС, а суб’єкту видають посвідчення за формою №3-РРО.

Якщо Вам необхідна юридична допомога, інформацію про консультування Ви можете отримати на сторінці Реєстрація касового апарату (РРО).

Юристи
Оберіть юриста чи адвоката для вирішення Вашої справи
Попередження

Шановний читач! Дана стаття не є юридичною консультацією, може містити неактуальні дані або неточно описувати обставини. Для отримання довідок чи правової допомоги ви можете звернутися до наших юристів та адвокатів.

Останні публікації

Юридичні послуги

Підприємства

Бухгалтерське обслуговування підприємства в Україні

Підприємці

Бухгалтерське обслуговування підприємців в Україні

Договори

Написання та перевірка договорів

Нашими юристами розроблено величезну кількість договорів. Відносини поставки, продажу, надання послуг або виконання робіт, позики та інше

Ми пропонуємо послуги постійного юридичного супроводу. Умови співробітництва передбачають виконання нами функцій віддаленого юридичного відділу з можливістю прибувати до Вашого офісу

Юридичний аутсорсинг

Постійний юридичний супровід бізнесу

Написати нам

Будемо раді отримати та опрацювати Ваші звернення

Ваш Юрист

Ефективне вирішення юридичних завдань

Послуги

Про Ваш Юрист™

Дізнайтеся про появу та становлення «Ваш Юрист»™ за даним посиланням. Хто ми та чому з нами можна працювати.